Практика судових спорів

Впродовж останніх десяти років юридична спільнота намагалася отримати законодавче визнання та врегулювання медіації в Україні. І нарешті 15 грудня Закон України «Про медіацію» набрав чинності. Ефективне функціонування цього процесу дозволить із часом розвантажити судову систему.

ЩО ТАКЕ МЕДІАЦІЯ?

Медіація — метод вирішення спорів без звернення до суду, із залученням неупередженого посередника. Він допомагає сторонам врегулювати суперечку в інтересах усіх учасників.

КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО?

Медіація ефективна під час розлучення, порушення умов договору, незаконного звільнення з роботи або ж врегулювання конфлікту між власниками компанії. 

Наприклад, колишнє подружжя не може самостійно порозумітися з ким житиме дитина чи як поділити спільне майно, а всі їхні перемовини зводяться до чергової сварки. Однак йти до суду теж не хочуть. У такій ситуації медіатор зможе допомогти мирно владнати спір.

Важливо, що медіація може використовуватися також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях для примирення потерпілого з підозрюваним.

ЯКІ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МЕДІАЦІЇ?

Медіація ґрунтується на принципах:

1. Добровільності  

Звернутися до медіатора можна лише за власним бажанням, а припинити медіацію можна у будь-який момент. А далі звернутися до суду.

2. Взаємності

Медіація — це про участь обох сторін. Зачіпати права інших медіація не може.

3. Самостійності 

Рішення ухвалюють сторони. Медіатор лише допомагає досягти найбільш  ефективних результатів. 

4. Конфіденційності

Інформацію, яка стала відома медіатору під час підготовки до медіації та її проведення, розголошувати заборонено. 

5. Гнучкості

Комунікація відбувається в індивідуальному порядку, який розробляє медіатор відповідно до кожної ситуації.

ЧОМУ КРАЩЕ ЗАЛУЧИТИ МЕДІАТОРА? 

• Медіацію можна провести як перед поданням позову до суду, так і під час судового розгляду чи виконання рішення суду.
• Залучивши медіатора до винесення рішення у справі, за успішних домовленостей, ви повернете до 60 % сплаченого судового збору. 
• Уникнете затяжного та неефективного процесу виконання судових рішень.

Закон встановлює лише загальні правила проведення медіації в Україні та дозволяє медіаторам самостійно вирішувати всі ключові аспекти своєї роботи. Це створить умови для здорової боротьби за клієнта та покращення якості послуг.«Медіація може стати механізмом, що сприятиме швидкому та ефективному вирішенню спорів із залученням фахівця. Це стане можливим завдяки простоті процедури ти економії ресурсів. Якщо у вас є необхідність захистити свої права без звернення до суду — наші юристи допоможуть розв’язати проблемні питання», —

зазначила помічниця адвоката юридичної компанії Міллер Олександра Вергелес.

У Верховному суді довели, що Податкова незаконно нарахувала земельний податок з фізичної особи.

Відповідною постановою ВС від 30.09.2021 було скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/23566/19. Справу направили на новий розгляд.

Постанова ВС: .

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Податкова подала позовну заяву до клієнта щодо стягнення податкового боргу (земельного податку). Проте, текст позову не містив навіть інформації щодо підстав нарахування такого боргу.

Згодом було виявлено, що земельний податок нарахували на земельну ділянку (адресу), якою клієнт ніколи у володінні не мав.

Адвокатів Практики судових спорів нашої компанії залучили на стадії оскарження постанови апеляційного суду. Наша позиція допомогла відстояти інтереси клієнта.

ВЛАСНЕ, НАША ПОЗИЦІЯ

Перші дві інстанції не дослідили всі обставини. У тому числі щодо:

– встановлення (не) правомірності нарахування Податковою земельного податку клієнту;

– не узгодженість грошового зобов’язання, що призвело до неправильного вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Також були й інші помилки Податкової:

Нарахування проводиться Податковою на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку. В порушення цих вимог Податкова здійснила розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб за відсутності відомостей, обов’язкова наявність яких обумовлена нормами Податкового кодексу.

До позовної заяви Податковою не було долучено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за якою нараховується заборгованість із земельного податку.

Один з ключових моментів у визначенні податкового боргу — узгодження грошового зобов’язання.

Підстави для узгодження можуть бути такими:

а) подана декларація або уточнюючий розрахунок (п. 54.1 ПКУ);

б) закінчення процедури адміністративного оскарження рішення податківців про донарахування (п. 56.17 ПКУ);

в) набрання чинності рішенням суду щодо спірного податкового повідомлення-рішення (п. 56.18 ПКУ).

Проте, клієнтом не було оскаржено податкове повідомлення-рішення (ППР), адже встановлено спеціальний строк (1095 днів) у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Оскільки клієнту стало відомо щодо наявності незаконних (помилкових) нарахувань земельного податку (боргу) лише 31.03.2020 року – строки звернення (оскарження податкового повідомлення-рішення) до суду не пропущені, а відповідно грошове зобов’язання НЕ Є УЗГОДЖЕНИМ.

Порушенням Податкової є те, що до позовної заяви було долучено податкову вимогу з датою, що була пізніше, ніж безпосередньо податкове повідомлення-рішення, яке заявлено у позовних вимогах, що своєю чергою порушує порядок, згідно з нормами Податкового кодексу. Адже податкове повідомлення-рішення не може передувати податковій вимозі.

Та загалом належного підтвердження направлення податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги позивачем надано не було.

«Касаційна скарга на рішення, які на сьогодні нами скасовані, — це боротьба проти незаконних дій Податкової та реалізація права клієнта на справедливий суд»

коментує Julia Ryabets, юрист практики судових спорів Міллер, юридична компанія.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

1. Справу передано на перегляд у першій інстанції. Там будемо фокусувати суд на головний доказ — відсутність підстав для нарахування земельного податку (відсутність нерухомого майна за відповідною адресою).

2. Оскільки справу ми отримали лише на етапі касаційного оскарження та коментувати стратегію попереднього адвоката не можемо, ми також подали оскарження податкових повідомлень-рішень — справа №640/1605/21 (не лише ППР, за яким було подано позов на стягнення 140 614,70 грн, а і інших, загальна сума ППР клієнта за незаконне нарахування податку — 705 275, 27 грн.) у судовому порядку паралельно з поданням касаційної скарги.

Адже при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Одна помилка (умисна або ні — можемо лише припускати) представника Податкової служби могла вартувати клієнту 705 275, 27 грн. А отримання справи на етапі двох програних інстанцій ускладнює доведення навіть, здавалось би, очевидних обставин. Проте, скасування цих двох незаконних рішень надає нам можливість реалізувати право клієнта на справедливий суд та підтвердити факти.

ДТЕК намагається скасувати штраф у понад 176 млн грн, накладений Антимонопольним комітетом, за нанесення збитків непобутовим споживачам, які переплачували за електроенергію, внаслідок встановлення монополістом завищених цін.

Постраждалого споживача, Калуський трубний завод, суд відмовився залучати у справу в якості третьої сторони (тої, що навіть не заявляє ніяких самостійних вимог). Аргументація така, що рішення суду буцімто ніяк не вплине на права нашого Клієнта.

Інтереси заводу захищають адвокати Міллер, юридична компанія. Оскільки скасування штрафу позбавить підприємство можливості стягнути з ДТЕК збитки.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

В грудні 2020 року Антимонопольний комітет України визнав дії групи ДТЕК (у складі АТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «Д.Трейдінг») у торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС» у період з липня по жовтень 2019 року зловживанням монопольним становищем та наклав на компанії групи штрафи.

За результатом розслідування Антимонопольний комітет визнав порушенням у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем такі дії АТ «ДТЕК Західенерго»:

— зменшення обсягів продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» в години мінімального навантаження;

— встановлення у заявках на продаж електричної енергії на «на добу наперед» завищених та економічно необґрунтованих цін.

Рішенням Комітету за вказані порушення на АТ «ДТЕК Західенерго» було накладено штрафи у розмірі понад 176 млн грн ().

22 червня Господарський суд міста Києва не побачив підстав для залучення нашого Клієнта, Калуського трубного заводу, у справу за позовом АТ «ДТЕК Західенерго» до Антимонопольного комітету в якості третьої сторони.

Прикметно.

І ДТЕК, і Антимонопольний комітет виступили на засіданні 22 липня єдиним фронтом — просили суд відмовити у задоволенні клопотання адвокатів Компанії та не допускати нас до участі у справі. З цим суд і погодився.

НАША ПОЗИЦІЯ

Адвокати Міллер, юридична компанія, достатньо аргументували, чому рішення по даній справі вплине на право непобутових споживачів на ринку електроенергії, таких як Калуський трубний завод, повернути свої переплачені гроші та встановити справедливість.

1) Порушення прав споживачів очевидне

Калуський трубний завод зазнав багатомільйонних збитків в результаті зловживання з боку ДТЕК своїм монопольним становищем на ринку електроенергії в Бурштинському енергетичному острові.

Річ у тім, що завод — один з тих, хто платив ДТЕКу за завищеними цінами, в отже один з тих, хто постраждав від дій монополіста.

2) Оскарження штрафу

В даній судовій справі ДТЕК намагається оскаржити рішення Комітету про накладення штрафу. ВАЖЛИВО, що саме це рішення є єдиною підставою для можливого звернення до суду постраждалих від завищених цін монополістом споживачів. А тому ймовірне скасування такого рішення позбавить підприємства можливості повернути свої кошти.

«Цікавим є факт, що дана справа слухається у «закритих» засіданнях, не публічних. А тому розгляд нашого клопотання про участь у справі в якості третьої сторони не став виключенням — на це засідання адвокатів теж не допустили, надавши лиш можливість очікувати під дверима.

Для чого? Щоб за дві хвилини представники Калуського трубного заводу, інтереси якого постраждали, почули лишень «очікуйте публікацію рішення в реєстрі», — коментує адвокат Міллер, юридична компаніяЮра Мельник.

НАШІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Будемо очікувати на рішення суду за позовом ДТЕК, який намагається скасувати накладений Антимонопольним комітетом штраф.

Оскільки скасування накладених санкцій позбавить постраждалих споживачів електроенергії, таких як наш Клієнт, можливості стягнути з ДТЕК збитки, завдані завищеними цінами.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

У всьому цивілізованому світі практика відшкодування споживачам збитків, завданих великими корпораціями та монополістами, є абсолютно логічною практикою. Однак в Україні немає дієвого механізму такого відшкодування.

Тому в першу чергу необхідні системні зміни на законодавчому рівні. В даному питанні ми співпрацюємо з «Ліга антитрасту» та послідовно йдемо до впровадження змін в сфері антимонопольного права.

Дякуємо, Агія Загребельська, за позицію та послідовність

21 липня Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення СБУ про примусове повернення білоруського активіста Олексія Боленкова.

До початку засідання на нашого Клієнта та його прихильників знову напали. Олексій Боленков з однодумцями їхав до суду в метро. Там на нього накинулися молодики з протилежними ідеологічними поглядами. Сутички відбувались як у метро, так і перед будівлею суду (відео додамо в коментар).

Подібний інцидент стався і перед судом 20 липня. Тоді окрім нашого Клієнта постраждали його однодумці, поліція, службова охорона і преса. Про це ми писали тут:.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ

Олексій Боленков, громадянин Білорусі, перебував в Україні з 2014 року. Не притягався до жодної кримінальної чи адміністративної відповідальності.

І от ввечері 21 квітня у київському помешканні нашого Клієнта пройшли обшуки. Співробітники СБУ вручили йому рішення про примусове повернення за межі України, зазначивши, що він нібито створює загрозу національній безпеці.

Адвокати Міллер, юридична компанія оскаржили рішення СБУ.

Шевченківський районний суд міста Києва це рішення не скасував.

Однак Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив інакше, задовольнивши скаргу адвокатів Міллер.

Позиція апеляційного суду така:

1) Шевченківський суд проігнорував вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

2) Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факти вчинення протиправних дій з боку Олексія Боленкова.

3) СБУ не надала обґрунтованих пояснень, яким чинним законодавством України забороняється участь у акціях.

4) Прихильність особи до певної ідеології, зокрема до анархістської, не може свідчити про загрозу національній безпеці України.

5) Зазначено у постанові суду і про процедурні порушення СБУ під час прийняття рішення щодо нашого Клієнта.

Таким чином, суд підтвердив, що СБУ не довела порушення Боленковим Олексієм законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, і не мала доказів стосовно того, що діяльність білоруського активіста буцімто суперечить інтересам нацбезпеки України.

Скани рішення суду додаємо в коментарі до посту.

НАША ПОЗИЦІЯ

Наша позиція повністю співпадає з позицією апеляційного суду. Скарга адвокатів цілком задоволена.

«Суд апеляційної інстанції детально дослідив матеріали справи та врахував усі наші доводи. Такі рішення підтверджують те, що ми є правовою державою, а права людей захищаються судом»

коментує адвокат Міллер, юридична компанія Яна Мороз

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Стаття 62 Конституції України закріплює презумпцію невинуватості — людина є невинуватою, доки її вина не буде доведена.

Припущення посадових осіб СБУ про те, що Олексій Боленков може вчинити злочин у майбутньому і вказівка на те, що таке рішення прийнято з метою попередити злочини не є законними підставами для прийняття рішення про видворення особи. Для таких дій мають бути докази вини.

Детальніше про справу Боленкова Олексія та рішення суду першої інстанції ми писали тут: . 

20 липня Шостий апеляційний адміністративний суд переглядатиме рішення Шевченківського районного суду міста Києва стосовно білоруського активіста Олексія Боленкова (Max Belorus), який після Майдану в 2014 року залишився у нашій державі. Однак СБУ вирішила, що його присутність є небезпечною і намагається видворити.

Адвокати Міллер, юридична компанія в апеляції оскаржуватимуть рішення Шевченківського суду, який залишив в силі безпідставну вимогу СБУ примусово повернути нашого Клієнта туди, де існує загроза його безпеці через політичні погляди.

У ЧОМУ СУТЬ?

Наш Клієнт — громадянин Білорусі. У 2014 році він приїхав до Києва та був учасником Революції Гідності. Після цього щодо нього в Білорусі розпочалися репресії, він був змушений залишитись в Україні.

Ввечері 21 квітня до його помешкання в Києві прийшли з обшуком працівники поліції, а після — співробітники СБУ, які вручили рішення про примусове повернення за межі України, зазначивши, що він нібито створює загрозу національній безпеці.

Оскільки мова йде про громадянина Білорусі, безвізовий режим між Україною і ЄС на нього не розповсюджується, і виїхати він може до Білорусі чи, приміром, Росії.

Адвокати Компанії оскаржили рішення СБУ.

Однак, Шевченківський суд не побачив у діях СБУ порушень закону та не скасував рішення про видворення.

Детальніше про справу Олексія Боленкова та рішення суду першої інстанції ми писали тут:.

НАША ПОЗИЦІЯ

Міллер, юридична компанія вимагає скасувати рішення Шевченківського суду, яке ми вважаємо необґрунтованим та невмотивованим.

Оскільки:

1) Суд не вказав жодної конкретної дії Олексія Боленкова, яка б суперечила інтересам нацбезпеки України, шкодила її суверенітету, територіальній цілісності чи конституційному ладу;

2) Суд не врахував, що рішення СБУ складене з помилками і не відповідає чітко регламентованій формі, затвердженій Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства;

3) Суддя також не взяв до уваги посилання Адвокатів на неналежність та недопустимість доказів СБУ;

4) Більше того, суд допустив численні процесуальні порушення під час розгляду справи білоруського активіста.

«Ми очікуємо, що апеляційний суд всебічно дослідить обставини справи та врахує той факт, що представники СБУ під час судових засідань підтвердили, що саме Олексій Боленков не вчинив жодних дій, які б стали підставою для його видворення. Адже саме СБУ має довести свою позицію та обгрунтувати її доказами»

оментує адвокат Міллер, юридична компанія Яна Мороз.

Тому Адвокати будуть доводити свою позицію вже 20 липня у Шостому апеляційному адміністративному суді.